- наложниця
- -ці, ж. Пр.Жінка, яка живе з чужим чоловіком як дружина; коханка.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
наложниця — і, ж., заст. Коханка … Український тлумачний словник
наложниця — іменник жіночого роду, істота рідко … Орфографічний словник української мови
одаліска — и, ж. 1) Служниця або наложниця в гаремі. 2) Наложниця, коханка … Український тлумачний словник
гаремниця — і, ж., розм. Гаремна жінка чи наложниця … Український тлумачний словник
наперсниця — і, ж., заст. 1) Жін. до наперсник I. 2) Те саме, що наложниця … Український тлумачний словник
підложниця — і, ж. Наложниця, коханка (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
шудра — и, ж., заст. Наложниця, незаконна дружина … Український тлумачний словник
утриманка — кы, ж. Пр. Коханка, наложниця; жінка, яка залишається на утриманні взамін за неморальні відносини … Словник лемківскої говірки